Переживання кризи втрати дому: виклики міграції через війну

Криза втрати дому у людини, яка емігрувала через війну, є серйозним психологічним та емоційним викликом. Це може призвести до почуття втрати ідентичності, безпеки та стабільності. Людина може відчувати стрес, тривогу, депресію та важкість адаптації до нових умов життя. Більше про це розповіла Джоанна Тейлор, лікар психолог, психотерапевт:

- Людина, яка зустрічається із кризою втрати дому , як місця , яке асоціюється з безпекою, як мінімум через стабільність, може мати труднощі з психологічним здоровʼям.

Що саме мозок ідентифікує як «стабільність»? Це зрозумілий і вже звичний життєвий сценарій: робота, друзі, сім’я, улюблена кавʼярня, ті ж самі вулички , якими ми ходимо з роботи додому, або ж парк у якому гуляємо, коли тривожно чи просто хочеться подумати. Сусіди, до яких можна у будь-який час сходити за сіллю, або ж родинні свята у колі близьких. Навіть те саме ательє у якому постійно пришиваєш гудзик. Знайомі, зрозумілі, багато разів прожиті сценарії. Особливо це важливо для людей схильних до тривожних станів і розладів. Саме тому, якщо ви тривожні - важливо на «новому місці» протоптувати нові доріжки, щоб будувати відчуття зрозумілості. Це ніби повертає відчуття контролю.

Міграція змушує нас втрачати наші точки опори, що викликає високе відчуття тривоги. До того, ж паралельні фактори можуть ускладнювати процес адаптації:

⁃ відсутність працевлаштування або ж не відповідність рівню до попереднього місця роботи (нижча посада і т.д)

⁃ труднощі на шляху до самореалізації

⁃ труднощі асиміляції (до культури і традицій)

⁃ зміни клімату, мови, життєвих умов

⁃ соціальний фактор ( відсутність підтримки як було «до» , спільноти, родини, групи людей які розділяють схожі цінності)

- Я часто чую як терапевт , “Це важко, бо потрібно починати все заново. Шукати педіатра дитині. Підтверджувати диплом» І це ще один вагомий фактор, який теж мені знайомий, адже я також емігрувала три роки тому у Штати, так як переїхала до свого чоловіка. І зіштовхнулися з тим, що потрібно було багато чого починати спочатку. Будувати нові соціальні звʼязки, знаходити друзів, церкву, тощо, розповідає Джоанна Тейлор.

Цікавий факт, про лінгвістичний компонент: через ліміт словникового запасу, виникає “хибне сприйняття IQ” . Хоч людина може мати і високе IQ, та через брак словникового запасу, у неї не буде можливості передати свою думку так вільно, як би вона це зробила на рідній мові.

Існує багато різних класифікацій адаптації людини. Зазвичай перша стадія може супроводжуватися або ж «медовим місяцем» коли все навколо викликає захоплення. Або ж навпаки стадія культурного шоку - процес адаптації, який викликає стрес, страх, тривогу та інші емоції, через різницю в культурних нормах і цінностях між країнами.

Далі зазвичай йде стадія «Депресії», як після медового місяця так і після шоку. В цей час людина починає ловити різницю культур , сумує за попереднім життям, може виникати відчуття відторгнення. Це нормальна фізіологічна реакція, але вона не повинна тривати довше року. Це також залежить від наявності підтримки та інших факторів. Може супроводжуватись соціальною ізоляцією , відчуттям відчуження та відірваності. Особливо на фоні мовного барʼєру та відсутності належної соціальної підтримки, друзів, групи однодумців.

За наявності позитивних факторів - відбувається адаптація, людина виходить із стадії депресії у стадію прийняття і починає свою асиміляцію до культури.

Але, важливо. Багато українців застрягли між цими стадіями, так є ще один фактор «невідомість»: А чи повернусь я в Україну? Чи є сенс будувати тут нове життя, якщо скоро війна закінчиться?

- Тому, зазвичай я раджу, продовжувати жити життя, стверджує лікар.

Адаптація важлива людині для того, щоб тримати своє ментальне благополуччя у балансі. І не застрягати в ізоляції чи депресивних станах.

Люди - вони як нейрони, повʼязані один між одним. І нам важливо підтримувати зв’язок з іншими і бути частиною соціуму. Тому важливо знаходити однодумців, друзів, спільноти. Асимілюватись на стільки, на скільки можливо для нової культури. І продовжувати життя і розвиток. Це вкрай важливо для здорового психічного функціонування. А все інше можна вирішити потім.

І також, звичайно, якщо ви відчуваєте, що у вас не вистачає ресурсу на подолання адаптації у міграції - зверніться до психолога/психотерапевта. Це важлива дбайлива підтримка , яка допоможе пройти той шлях, який викликає у вас дискомфорт з максимальною підтримкою.

Джоанна Тейлор, лікар психолог, психотерапевт. Спеціаліст з розладу харчової поведінки. Член асоціації Когнітивно Поведінкових Терапевтів України.

Безкоштовні лінії психологічної підтримки в Норвегії:

Психічне здоров’я (норв. Mental Helse)

Ментал Хельсе – це безкоштовна телефонна лінія, що працює цілодобово для всіх, хто потребує з кимось поговорити. Особа може бути анонімною. Працівники мають зобов’язання нерозголошення будь-якої отриманої в ході розмови інформації.116 123post@mentalhelse.no

Церва СОС (норв. Kirken SOS)

Шіркен СОС може надати допомогу та полегшити страждання від емоційної та екзистенційної кризи, включаючи запобігання самогубству.22 40 00 40

Я обіцяю (норв. Kors på halsen) (для дітей та молоді до 18 років)

Безкоштовно, безпечно та анонімно. Тут можна поговорити або попереписуватися з дорослими волонтерами із Червоного Хреста. Волонтери вислухають та при бажанні запропонують допомогу. Можна також поговорити з однолітками. 800 333 21

Допомога по відновленню зв’язку при Червоному Хресті (норв. Oppsporingstjenesten)

Червоний Хрест допомагає встановити втрачений зв’язок з людьми, що втратили контакт по причині війни, конфлікту, катастрофи або міграції.22 05 40 00

Джерело: ukrainianrefugees.no

https://www.sa.no/api/graff/v1/component/enkel-biografi?id=106526