Теорія про стереотип, що нещодавно зʼявився в мережі, викликала хвилю обговорень та дискусій. Але ми зрозуміли, що наша місія, як журналістів - продовжувати писати про людей, які попри труднощі продовжують жити. Людей, які надихають, вражають та мотивують.

Олександр Куціна один з них. Близько року тому він приїхав до Норвегії разом з дружиною Мариною та 9-річною донькою. Чоловік зізнається, що ніколи не планував змінювати країну, але прийшла війна.

- Одного дня ми гуляли разом з донькою та друзями, коли над нами пролетіла ракета. Вона впала менше кілометра від нас, був гучний вибух. Після цього інциденту Аріана(9) не розмовляла кілька днів, вона була сильно налякана. В таких ситуаціях починаєш розуміти, що діти це найголовніше. Саме тоді ми вирішили, що прийшов час подумати про переїзд.

Історія переїзду до Норвегії

Маленька родина Олександра спочатку прибула до Польщі без будь-яких довгострокових планів. Але згодом вони потрапили до Норвегії. Після загальних процедур для біженців родина Куціна отримала колективний захист та оселилася в місті Сарпсбург. Маленька Аріана почала знову відвідувати заняття з гімнастики. Батьки щиро хочуть аби донька продовжила займатися улюбленим спортом, який обрала ще до війни.

Незабаром Олександр із дружиною розпочали навчальні курси, та у чоловіка вже зʼявлялися думки про працевлаштування. Завдяки робочій практиці від NAV, він отримав таку можливість.

До війни Олександр майже десять років працював у ресторані, тому одразу скористався шансом практикувати норвезьку мову у “Dickens Sarpsborg”. Знайома атмосфера бару та “спільна ресторанна мова” допомогли чоловікові швидко влитися у колектив. Власник закладу, Юрген Андерсен зізнається, що Алекс (скорочено від Олександра) швидко вивчає норвезьку та все краще спілкується з відвідувачами.

- Це справжня удача, що він тут! - розповідає Юрген,- Я його називаю Алекс і він навчається дуже швидко. Мені здається кілька слів на тиждень, адже щоразу як він запитує “Юрген, що це? А що це?” - записує у свій блакитний блокнот. Тому ми допомагаємо йому, а він допомагає нам.

Перспектива працевлаштування

Така доленосна зустріч подарувала Алексу не лише можливість вивчити нову мову, а й надію на майбутнє працевлаштування в “Dickens Sarpsborg”. Він вже отримав контракт на мінімальні робочі години поза навчальним графіком.

- Алекс справді крутий у своїй справі! Тому крім годин, які він відвідує за домовленістю з NAV, я також телефоную йому коли мені потрібні працівники в понеділок. Я плачу йому гроші та даю робочі години, тому що він працює дуже добре. Олександр хоче працювати, хоче навчатися, хоче бути тут. І це справжня фортуна для мене! - розповідає власник закладу.

Історія Алекса яскравий приклад того, як українці та норвежці чудово працюють разом. У такій нелегкій ситуації Юрген допоміг Алексу повірити в себе та знайти нову мету. Відчути себе корисним та потрібним у новій країні.